Історія органічно пов'язана з пам'яттю, яка долає невпинний час, долає забуття. В цьому пересічна культурна значимість пам'яті. Безпам'ятство - це невдячність перед минулим і безвідповідальність перед майбутнім.
У ХХ столітті Україна пережила три голодомори: 1921 - 1923 рр., 1932 - 1933 рр., 1946 - 1947 рр., проте Голодомор 1932 - 1933 рр. був наймасовішим і найжорстокішим.
Ще живі люди, котрі пам'ятають голодомор і можуть розповісти про нього. Ще зберігається шанс засвоїти урок історії не за підручниками, а через безпосередній контакт із живими свідками. Але з кожним днем події голодомору віддаляються в часі, не втрачаючи при цьому свого скорботного і трагічного значення.
Вшанувати пам'ять невинних жертв - це той мінімум, який ми, сучасні українці, маємо зробити аби наші діти пам'ятали про ті страшні часи й робили все, щоб подібне ніколи не повторилося.
Тому протягом тижня в нашому навчальному закладі було проведено ряд заходів з метою гідного вшанування пам'яті жертв геноциду Українського народу.
|